Місяць є постійним супутником нашої планети вже понад 4,5 мільярда років. За історію людства проведено не один десяток місій з метою дослідження нашого супутника. Будь-яка людина, яка має фотоапарат з хорошим об’єктивом, може сфотографувати Місяць і розглянути багато деталей на його поверхні. Але й досі в інформаційному просторі регулярно спливає безліч міфів про нього.
1. Місяць не обертається довкола своєї осі. І вона цим унікальна
І справді, в який би день ми не подивилися на Місяць, ми побачимо лише один його бік. Для багатьох це привід завести розмову про те, що Місяць не обертається навколо своєї осі, небо це голограма чи ще якісь дивніші теорії.
Насправді ми бачимо лише конкретну частину Місяця, тому що час її оберту навколо осі збігається з часом оберту навколо Землі. Іншими словами: якщо, скажімо, з різницею в кілька днів Місяць пройде якусь частину своєї орбіти, то за цей час вона повернеться навколо своєї осі на такий кут, що для спостерігача на Землі вона дивитиметься на нього тією ж стороною. І це зовсім не аномалія, така поведінка супутників є дуже поширеною, ми можемо спостерігати її у більшості супутників Юпітера та Сатурна. Вона є наслідком приливного захоплення, при якому планета поступово гальмує обертання супутника до тих пір, поки він не стане обертатися з такою швидкістю, що завжди буде повернутий до планети однією стороною.
2. Видимі розміри Місяця та Сонця збігаються
Цей міф має в собі зерно істини, але все ж таки це міф. Спостерігаючи Сонячне затемнення, можна помітити, що для нас їх розміри Сонця та Місяця однакові і багатьом здається, що це занадто дивний збіг. Але насправді вони не завжди збігаються, наприклад, Місяць через те, що рухається витягнутою орбітою на максимальній відстані від Землі, матиме менший кутовий розмір і тоді при затемненні буде закривати не всю поверхню Сонця і буде видно кільце, яке виникає через те, що краї Сонця не закриті Місяцем і світло від них доходить до нас (на малюнку вище). Коли ж Місяць знаходиться максимально близько до Землі, то її кутовий розмір виявляється навіть трохи більшим, ніж у Сонця і він може закрити його повністю.
На додаток до всього з часом Місяць від нас віддаляється і, відповідно, колись видимий діаметр Місяця був значно більшим, а згодом стане ще меншим, ніж зараз.
3. З Місяця не видно зірок?
Цей міф виник через те, що зірок не видно на знімках, зроблених на Місяці і багато хто припускає, що їх також не видно неозброєним оком. Насправді ж з Місяця зірки виглядають куди яскравіше, і їх видно куди більше, ніж із Землі, оскільки Місяць не має атмосфери, що заважає спостереженню.
Для того щоб побачити якийсь об’єкт, на людське око має потрапити певна кількість світла, щоб нерви зреагували на нього, чим довше ми вдивляємось у нічне небо, тим ширше стають зіниці і тим більше фотонів (частин світла) захоплює наше око, починаючи розрізняти дедалі тьмяніші об’єкти. Аналогічно працює і фотоапарат, чим довше витримка, тим більше він захоплює світла, і тим тьмяніші об’єкти може зняти.
Більшість знімків із Місяця зроблено з дуже маленькою експозицією, тому на них не позначилися зірки. Людське око має значно більшу “експозицію” і без проблем може спостерігати зірки з Місяця. Тому зірки з Місяця дуже добре видно.
