Зараз градусник є у кожному будинку, і тим більше у лікарні. Процедура вимірювання температури стала для всіх настільки звичною, що ніхто не надає їй значення. Варто трохи з’явитися симптомам захворювання, як людина йде за градусником. Адже до кінця XIX століття лікарі практично не використовували термометри, бо не довіряли їм.
Як вимірювали температуру до винаходу термометра?
Чому не користувалися ним до XIX-XX століття?
Ставлення до температури
Довгий час медики не надавали належного значення діагностиці пацієнта. Здебільшого лікарі лише опитували хворого про його самопочуття та перебіг хвороби, міряли пульс та робили мінімальний огляд. Грунтуючись на цих даних, лікар ставив діагноз та призначав лікування. Про серйозний вимір температури не йшлося, максимум лікар міг поторкати лоба, щоб виключити жар.
Перші вимірювання температури тіла
Перший прототип термометра для вимірювання температури тіла винайшов італійський лікар та фізіолог Санторіо у 1626 році. Він з’ясував, що у всіх людей температура приблизно однакова. Разом з Галілео та Сагредо він дійшов висновку, що приладу потрібна шкала.
Винайдений Санторіо термометр був кулястої форми з довгастою звивистою трубкою, всередині нього була підфарбована рідина. Прилад був настільки великий, що ним можна було користуватися лише на вулиці.
Щоб виміряти температуру, людина мала триматися за колбу та дихати на неї під укриттям. Після фіксувалася швидкість падіння показань термометра за 10 коливань маятника, що вимірює пульс. Оскільки на похитування могли впливати зовнішні чинники, вимірювання були неточними. У результаті через розмір і умовність значень, що показуються, термометр майже не використовували для вимірювань температури тіла.
Як вимірювали температуру «по-старому»?
Хоча перші вимірювачі температури з’явилися ще у XVI столітті, використати їх не поспішали. Перші термометри мали занадто багато недоліків, у тому числі неточні показання. Тому лікарі до 19 століття воліли обходитися без них.
Хтось вважав, що у вимірах температури немає жодного сенсу, інші ж були впевнені, що справжньому лікареві Точні цифри ні до чого. Більшість лікарів на той час для діагностики використовували лише власну руку, яку притуляли до лоба хворого, з’ясовуючи чи немає в того жару.
Перехід на термометри
Масово використовувати термометри почали лише до 20 століття, коли з’явилися звичні всім ртутні градусники зі шкалою за Цельсієм. До цього в 1824 німецький лікар Карл Рейнхольд Вундерліхт, провівши вимірювання температури у 25 тисяч пацієнтів, з’ясував, що середня температура тіла людини дорівнює 36,6 градусів за Цельсієм.
