Кожен оператор для роботи своїх станцій має індивідуальні частотні канали в різних діапазонах. Вони чітко відділені від конкурентів. Тому мобільні станції не заважають роботі одна одної. Але часто буває так, що виділених каналів не вистачає для обслуговування всіх абонентів в окремих місцях. Чи можуть оператори використовувати частоти Wi-Fi в таких випадках, для розширення ємності своєї мережі?
До недавнього часу це виглядало як фантастика. Тільки уявіть – якщо мобільна станція буде працювати в діапазоні Wi-Fi їй доведеться передавати дані в тій самій смузі частот, що і всі Wi-Fi роутери розташовані поблизу. Це неминуче призведе до зростання перешкод в радіоефірі як для самої станції, так і для роутерів. В результаті передавати дані не зможе ніхто. Тому про таку колаборацію ніхто раніше і не замислювався.
Так було поки не з’явився стандарт 802.11ac для мереж Wi-Fi, що працюють в діапазоні 5 ГГц. Головна відмінність Wi-Fi 5 ГГц від 2,4 ГГц в тому, що частотні канали в ньому не перетинаються один з одним, так само як в стільникових мережах не перетинаються канали сусідніх операторів.
Крім того, таких частотних каналів в 5 ГГц на порядок більше, ніж в діапазоні 2,4 ГГц. Ці переваги не могли пройти повз мобільного зв’язку непоміченими, адже це величезний коштовний частотний ресурс.
Спектри окремих каналів в 5 ГГц не перетинаються між собою
Першою ідею використання діапазону 5 ГГц запропонувала компанія Ericsson ще в 2015 році і назвала це License Assisted Access (LAA) . Також цю технологію ще можна зустріти під назвою LTE-U (Unlicensed) – неліцензованому LTE.
Обидві ці назви підкреслюють, що мобільним операторам не потрібно отримувати додаткові ліцензії для роботи в діапазоні 5ГГц. Але з іншого боку, стільникові станції не матимуть закріплених конкретно за ними каналів в 5 ГГц в певних місцях. Станції буду конкурувати зі звичайними Wi-Fi точками доступу та іншими операторами на загальних правах, згідно стандарту Wi-Fi.
І це не єдині обмеження. Мобільні станції в діапазоні 5ГГц не можуть випромінювати сильніше ніж інші точки доступу. А максимально допустима потужність роботи Wi-Fi роутерів помітно нижче ніж на звичайних вишках.
Тому єдине реальне місце застосування технології LAA – це різні місця проведення масових заходів (концерти, фестивалі, стадіони), бізнес-центри або транспортні вузли (ЗД-вокзали, аеропорти, автовокзали).
Технологія LAA дуже б знадобилася в місцях масового скупчення абонентів, наприклад, аеропортах
Здавалося б все чудово: запускай і греби гроші лопатою, але є ще одна складність. До недавнього часу практично не було смартфонів, які підтримують технологію LAA. Навіть зараз це поодинокі флагманські моделі. І серед них не всі моделі працюють без спеціальної прошивки виробника.
Через всі ці складнощі, технологія LAA хоч і підтримується всіма провідними виробниками обладнання для стільникових станцій на практиці використовується дуже рідко. А в нашій країні не використовується зовсім.
Проте, з урахуванням постійного зростання числа смартфонів, потенціал у LAA є. Новий стандарт мобільного зв’язку 5G – NR буде використовувати діапазони частот максимально близькі або навіть вище ніж Wi-Fi 5 ГГц. І в операторів напевно з’явиться спокуса істотно розширити ємність мережі в окремих місцях в майбутньому. Але для цього кількість підтримуваних цю технологію смартфонів має дійти хоча б до 50%.
