Щодня мільйони жителів нашої країни спускаються в метро. Точно так як і на поверхні там можна користуватися мобільним телефоном. Але сигнал від станцій на поверхні не здатний пробитися через товщу землі.
Щоб зробити покриття на станціях, ескалаторах і переходах оператори мобільного зв’язку встановлюють спеціальні невеликі антени, які більшість з нас навіть не помічає. Сьогодні покажемо вам як вони виглядають.
Так виглядають антени мобільного зв’язку в метро
Зовні антени в підземці нагадують невеликі білі або сірі коробочки. Гадаємо, що під час ремонту станцій їх часто фарбують в один колір з стелями і тоді вони зовсім зливаються з поверхнею за кольором. За формою антени, як правило, квадратної або прямокутної, витягнутої вгору, форми.
Встановлюють такі антени на якусь горизонтальну стіну і направляють уздовж переходу, ескалатора, станції, тобто по найбільшій довжині простору, яку необхідно покрити сигналом.
Антени мобільного зв’язку в метро виглядають як білі прямокутні або квадратні коробочки
Крім самої антени іноді ще можна помітити невеликий тонкий чорний дріт. Але найчастіше їх ховають в білі пластикові короби.
У деяких випадках оператори використовують активну розподільну систему сигналу. Тоді антена – це не просто пасивний елемент, а фактично невелика стільникова станція або ретранслятор сигналу. В цьому випадку із зовнішнього боку або збоку можна помітити вентиляційні отвори і світлодіоди різного кольору.
Дуже часто в одному місці можна зустріти не одну, а відразу кілька антен мобільного зв’язку, тобто тих самих білих коробочок. Це може бути через наявність кількох робочих діапазонів на базовій станції, наприклад, 900, 1800, 2100 МГц і т.д. Але, частіше за все, кількість антен говорить про наявність кількох операторів зв’язку:
Кілька антен можуть належати різним операторам мобільного зв’язку
Саме обладнання базових станцій, в якому сигнал обробляється і здійснюється управління радіоефіром, мало чим відрізняється від тих, що знаходяться на поверхні. Встановлюють його в спеціальних технологічних приміщеннях станцій метро, прихованих від сторонніх очей.