В СРСР доходи вождів комунізму залишалися для народу загадкою і перебували під суворим контролем. Однак, сьогодні інформація стала доступна для оточуючих, а значить ми можемо дізнатися про достаток Леніна, Сталіна та інших апологетів радянського союзу.
Скільки ж заробляли лідери комунізму?
Зарплата Леніна
Після падіння Російської Імперії Ленін велів встановити собі скромну зарплату в 500 рублів. Оклад дійсно був невеликий і відповідав середньостатистичній зарплаті в Москві. Ленін забороняв інші виплати партійцям, включаючи себе. Неможливо було отримати гонорар або інший вид грошової компенсації, якщо ти високопоставлений комісар.
Володимир Ілліч Ленін – російський революціонер, великий теоретик марксизму, радянський політичний і державний діяч, творець Російської соціал-демократичної робітничої партії (більшовиків), головний організатор і керівник Жовтневої революції 1917 року в Росії, перший голова Ради народних комісарів Української РСР і Ради народних комісарів СРСР.
Минуло трохи більше року і в березні 1918 «вождь світової революції» підвищив собі оклад до 800 рублів, що було теж скромно. Деякі комісари з Ради Народних Депутатів заробляли по 2000 рублів, що, звичайно, було фарсом, адже мова йде про важкі для народу післяреволюційні роки.
Пізніше інфляція почала стрімко зростати і раніше названі суми вже не були такими значними. Кажуть, що Ленін особливо не замислювався про те, звідки у нього безбідне життя. Керівництво над країною було його головним життєвим ресурсом. Вождя зупинили тільки проблеми зі здоров’ям, і він передав керівництво країною Йосипу Сталіну.
Зарплата Йосипа Сталіна
Йосип Сталін на початку своєї політичної кар’єри отримував зарплату в 225 рублів, що в два з гаком рази менше, ніж була у Леніна. У 1935 році вождь призначив собі платню в 500 рублів, а вже через рік 1200 рублів. До слова, середня зарплата в СРСР становила 1100 рублів. Але ж зрозуміло, що Сталін жив не тільки на скромний оклад. Були й інші способи заробітку.
Йосип Віссаріонович Сталін – російський революціонер, радянський політичний, державний, військовий і партійний діяч. З 21 січня 1924 по 5 березня 1953 роки – керівник СРСР. Тиран і вбивця сотень тисяч людей.
Друга світова війна сильно позначилася на економіці СРСР. Необхідна була грошова реформа. Її прийняли в 1947 році і Сталін встановив собі нову зарплату, сума якої була 10 000 рублів. Незважаючи на фінансове перетворення в країні середній рівень заробітку громадянина в 10 разів поступався зарплаті «вождя всіх народів». Кажуть, що Сталін не сприймав отримані гроші чимось особливим і не надавав їм великого значення.
Крім того, глава СРСР ввів систему «сталінських конвертів». Це були щомісячні неоподатковувані виплати лідерам партійного апарату. Але і сам вождь отримував гонорари.
Сталін, як і Ленін був продуктивним письменником. Його зібрання творів продалися більш ніж по 500 000 екземплярів. Великий тираж був і у окремих творів. Книги друкувалися як на російській, так і на інших мовах. Природно, Сталін отримував за це великі гонорари, які, можливо, і були основним джерелом його доходу.
Зарплата Хрущова і Брежнєва
Хрущов був одним з перших вождів СРСР, хто почав справді цікавитися своїм доходом. Він отримував 800 рублів на місяць, що перевищувало зарплату середньостатистичного громадянина у 9 разів.
Повністю зруйнував ленінську заборону на гонорари Леонід Брежнєв. Якщо про приховані доходи Сталіна ми можемо тільки здогадуватися, то Брежнєв не приховував від людей своє багатство. У 1973 році він привласнив собі Міжнародну Ленінську премію, виплата по якій становила 25 000 рублів. А в 1980 році вождь отримав Ленінську премію з літератури за трилогію його творів: «Мала земля», «Цілина» і «Відродження». Дохід від премії становив 10 000 рублів.
Зліва Леонід Ілліч Брежнєв – радянський державний і партійний діяч, який займав вищу керівну посаду в КПРС протягом 18 років.
Твори Брежнєва розійшлися величезними тиражами і були переведені на інші мови. Особовий рахунок вождя ряснів круглими сумами, проте сам автор часто забував про свої літературні доходи. Особливо, коли мова йшла про сплату партвнесків в партію, яку він же сам і очолював.
Зарплата Андропова і Черненко
Андропов був вірний своїй передвиборчій компанії, тези якої будувалися на тому, щоб жити відповідно до достатків. Колишній глава КДБ не любив марнотратство і розкоші, та й своїм колегам не давав приводу для марнотратства. Незважаючи на це, дохід Андропова був порівняно великим. Він призначив собі зарплату в 800 рублів і отримував, як і Брежнєв, величезні гонорари від книг. Сума додаткового доходу від видань становила від 8 до 12 тисяч рублів на рік.
Зліва Костянтин Устинович Черненко – радянський партійний і державний діяч. Справа Юрій Володимирович Андропов – радянський державний і політичний діяч, керівник СРСР в 1982-1984 роках.
Дохід Генсека ЦК КПРС Костянтина Черненка залишався на рівні Андропова. Премій і нагород комуніст собі не виписував, виступав проти корупції, проте відомо, що Черненко приховував великі суми від партії.
Багатство Горбачова
Останній радянський вождь Михайло Горбачов не мав великої зарплати. До 1990 року його щомісячний дохід був 800 рублів. А після розпаду Радянського Союзу його зарплата піднялася до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тоді як середній рівень доходу населення в місяць становив 500 рублів, або навіть менше.
-
-
-
-
