Фахівці виокремили 7 теорій, чому, насправді, старіє людина

Старіння – це поступове порушення роботи організму, яке починається на клітинному рівні. Немає єдиного механізму, що приводить до зносу біологічних систем: дослідники припускають безліч сценаріїв старіння.

Один з них – це теорія соматичних мутацій. Наш організм складається з величезного числа соматичних (нестатевих) клітин, які знаходяться в постійному стані поділу – мітозі. При мітозі виникають генетичні поломки (мутації). Ці мутації мають накопичувальний ефект – чим більше генів пошкоджуються, тим істотніша шкода для організму.

Наступна теорія називається теорією «катастрофи помилок». Відповідно до неї, зношення організму – це результат порушення синтезу білків, або фолдингу. Порушення фолдингу (згортання білка в тривимірну функціональну структуру) запускає безліч метаболічних помилок. У результаті клітина перестає правильно працювати і ділитися.

Ідея про те, що старіння викликане запрограмованими змінами в роботі генів відноситься до генетичної теорії.

Ще один варіант генетичного збою визначається епігенетичним фактором. Приклад епігенетичних змін – це метелірування ДНК. Метелірування допомагає клітинам самовизначитися: одні стають м’язами нашого тіла, а інші – клітковиною. Але у відповідь на стрес або запалення епігенетичний фактор може і «псувати» гени. Тоді порушення роботи генів ведуть до нових мутацій, що виявляється як хронічні хвороби.

Теорія стресового пошкодження описує старіння як результат стресу.

Ще одна проблема пов’язана з укорочуванням тіломір. Тіломіри знаходяться на кінці хромосоми і допомагають клітині ділитися. Але в силу певних причин при діленні клітини вони постійно коротшають. Коли тіломіри стають надто коротким, клітина перестає ділитися і «зістригається».

Виснаження стовбурових клітин – ще один фактор, що впливає на довголіття. Нарешті, збої біологічних бар’єрів, які захищають внутрішнє середовище організму (кров, лімфу, тканинну рідину), також впливають на механізм старіння.

Важливо розуміти, що зношення організму запускається не тільки із «згасанням» тіломір або збоєм роботи ДНК. Це комплексний процес, в якому вченим ще належить розібратися.