Сучасні банківські картки хороші тим, що є два способи оплати: прикласти картку до терміналу (або банкомату) або ж вставити безпосередньо в пристрій. У цій статті ми розберемося, який спосіб оплати як працює і як діяти краще.
Взагалі, сучасна банківська картка може підтримувати три варіанти оплати, крім описаних вище, може бути ще один: за допомогою магнітної смуги. Але цей спосіб вже давно застарів і може бути в теорії використаний на морально застарілих терміналах. Його ми розглядати вже не будемо, так як більшість оплачує двома способами.
Технічна різниця
Коли ми прикладаємо картку до терміналу, то це називається безконтактною оплатою – працює система за технологією NFC. Дана технологія підтримує обмін даними на відстані до 10 см. Найголовніший плюс даного способу оплати в тому, що процес займає приблизно 1–2 секунди. Під час процесу оплати картка передає дані терміналу, відбувається авторизація і з рахунку списуються грошові кошти. Як правило, для невеликих сум не потрібно вводити PIN-код, але все залежить виключно від налаштувань банку.
Крім NFC картка ще має і чіп, який працює за EMV-технологією. Коли ви вставляєте картку в термінал, відбувається фізичне з’єднання з контактами на картці: таким чином картка і термінал обмінюються даними. Весь процес займає досить багато часу: після вставки картки термінал повинен ініціалізувати чіп картки. Також в більшості випадків потрібно буде ввести PIN-код для підтвердження операції.
Процес оплати через NFC або EMV-чіп схожий – при кожній оплаті генерується одноразовий і унікальний код, який практично неможливо підробити. Фактично, єдиним плюсом оплати через вставку в термінал є додатковий захист за допомогою PIN-коду.
Фактично, обидва способи оплати працюють однаково і ступінь захисту транзакції дуже високий. Знову ж таки, при безконтактній оплаті є ризик перехоплення даних – у нас в країні таке не практикується, але в інших країнах були помічені скримери: люди, які за допомогою спеціальних терміналів з удосконаленими антенами можуть списати гроші з банківської картки іншої людини. Наприклад, в транспорті.
Мінус безконтактного способу ще полягає в тому, що якщо ви втратите банківську картку, то нею може скористатися інша людина. Так, є обмеження по сумі, але декілька сотень гривень ви точно можете втратити.
На жаль, випустити картку без можливості безконтактної оплати неможливо: банки відмовилися від таких карток і випускають весь пластик з чіпом NFC. Але деякі банки можуть надавати можливість відключити цей спосіб оплати. Тому, якщо є такий страх, то можна спробувати уточнити або подивитися в кабінеті банку, чи є така можливість. Також можна для банківської картки використовувати спеціальний захищений чохол: списати гроші, провівши терміналом по кишені, в цьому випадку буде неможливо.
Висновок: безконтактна оплата і контактна в принципі нічим між собою не відрізняються, крім введення PIN-коду.
А що ще є?
Є ще три способи оплати: за допомогою погляду (необхідно «здати» біометрію), смартфона з NFC і QR-коду. Оплата за допомогою біометрії досить надійна: поки що невідомі випадки в нашій країні, коли біометричні дані підміняли. Але подібне не за горами: за допомогою штучного інтелекту, можливо, скоро подібне і буде, але поки точно не відомо.
Оплата за допомогою NFC в смартфоні схожа з безконтактною оплатою карткою – досить надійний спосіб, якщо у вас сучасний смартфон: серйозних випадків крадіжки грошей не було.
А ось з оплатою за QR-кодом можна просто допустити помилку. Наприклад, ви скануєте не той QR-код, і оплата може пройти на «ліві» реквізити. Добре, якщо ви зчитуєте код з монітора магазину, а ось з наклейки – тут потрібно бути вже обережним. Були випадки, коли зловмисники клеїли свою наклейку для оплати, і грошові кошти йшли на чужий рахунок.
