Штучний інтелект (ШІ) або, як його ще називають, нейромережа – найголовніший прорив 21 століття. Зараз цей напрямок розвивається дуже бурхливо і в майбутньому повністю витіснить безліч завдань, які виконувала людина. У найближчому майбутньому вже зникнуть десятки професій, і можливо, що замість вчених всі дослідження проводитиме ШІ. Але як же працює все це? Спробую розповісти для вас простими словами.
Фактично, ШІ – це особливий алгоритм, який навчається на прикладах. Щоб мережа вміла визначати, де стілець, а де стіл, потрібно умовно дати їй «подивитися» 1000 зображень стільця і 1000 картинок столу. Звісно, кожне зображення потрібно позначити – це стілець чи стіл. І вуаля – ШІ починає розуміти, де стілець, а де стіл. Звичайно, 1000 зображень замало, адже столи і стільці можуть мати найрізноманітнішу форму і дизайн.
Приблизно так само і з текстами – спочатку ШІ обробляє величезну кількість тексту, а потім вже може відповідати на те чи інше питання, працювати з текстом, писати статті та багато іншого.
ШІ не має мозку, є тільки алгоритм, який, у свою чергу, схожий на роботу нейронів головного мозку. А замість «очей», «вух» – дані, з якими працює нейромережа.
Нейромережа не може працювати без бази даних. База даних є, по суті, «пам’яттю» ШІ. У локальних моделей, які призначені для виконання певних завдань, база може бути примітивною, а у таких, як Chat GPT або Deepseek, база даних величезна. Великі моделі можуть ще й «гуглити» – заходити в пошукову систему і там шукати відповіді на необхідні питання. І аналізувати не тільки статті, але й коментарі до них.
Також великі моделі вчаться і під час взаємодії з користувачем – інколи користувач «виправляє» нейромережу, якщо побачив помилку.
Для ШІ немає правди і немає брехні – нейромережа працює тільки з даними, тому на 100% довіряти штучному інтелекту не варто: адже дані, з якими працює мережа, можуть бути помилковими або містити спотворені відомості.
Нейромережа може помилятися і видавати невірні дані – це називається «галюцинації ШІ». Наприклад, Chat GPT, якщо у нього недостатньо даних, може просто вигадати відповідь, яка не буде містити правди.
У ШІ також немає емоцій, які притаманні людині, і немає свідомості – це просто бездушна машина. Так, нейромережі можуть займатися творчістю: створювати музику, відео та зображення. Але творчості як такої немає – ШІ працює виходячи з наявних даних. Наприклад, перші версії мереж, які генерували зображення, створювали абстрактні і жахливі картинки – зараз же все стало набагато краще завдяки вдосконаленню алгоритмів, більш глибокому навчанню і збільшенню кількості даних.
Який висновок?
ШІ не є мозком, він не думає, а обробляє інформацію виходячи з прикладів, які були дані для навчання. Чим більше даних, тим кращий буде результат. ШІ не є «розумним», а просто вміє аналізувати величезну кількість даних за дуже короткий час. Людина буде писати статтю кілька годин, а нейромережа напише її буквально за 30 секунд. Вже відомі випадки, коли нейромережа писала дисертації і робила наукові відкриття, на які у людей можуть піти роки. Все залежить виключно від даних і алгоритмів.
Буквально кожен користувач ПК може «підняти» нейромережу у себе на комп’ютері і навчити працювати з тими чи іншими даними – якщо алгоритм буде простим, то не потрібні потужні ресурси. А такі гіганти, як Chat GPT і DeepSeek, використовують дуже потужні кластери серверів, щоб працювати з даними.
Пройде трохи часу, і ШІ буде «думати» ще краще і замінить безліч професій. Зараз вчені працюють над тим, щоб система видавала менше помилок, адже, наприклад, якщо ШІ буде ставити діагнози, то помилка може призвести до плачевних наслідків.
У Windows вже з’явився нейромережевий помічник Copilot, який спрощує роботу з комп’ютером, а трохи пізніше настане час, коли користувачеві достатньо описати команду або сказати комп’ютеру те, що необхідно зробити: і результат буде дуже швидким.
