Щоденно у близькому колі спілкування, чи навіть зі сторонніми людьми, ми можемо використовувати слово «туалет». Наприклад, «де тут туалет», «мені потрібно до туалету», «я відлучусь у туалет». Начебто й звичні фрази, однак філологи кажуть, що їх можна зробити трохи гарнішими. Мовляв, українська мова доволі багатогранна й слово «туалет» можна замінити більш ввічливим та делікатнішим.
«В українській мові існують більш літературні та ввічливі варіанти, які звучать природніше й водночас культурніше. Одним із таких слів є «вбиральня», – кажуть фахівці.
Це слово походить від дієслова вбиратися
Експерти стверджують, що слово «туалет» є запозиченим. А от слово «вбиральня» чисто українським й воно походить від дієслова «вбиратися». Тобто приводити себе до ладу або доглядати за собою. Відповідно, говорячи, що вам потрібно в туалет ви наче стверджуєте про потребу справити нужду. А от, коли говорите про вбиральню, то ця фраза може мати інші сенси. Наприклад, що вам потрібно до дзеркала, причесатися, поправити макіяж тощо. Це звучить культурніше та делікатніше.
Також можна й зовсім не згадувати слів «туалет», чи «вбиральня». Достатньо сказати, що вам потрібно відлучитися на хвилинку.
Які ще слова є виключно українськими, а не запозиченими?
В українській мові є дуже багато слів, які мають виключно українське коріння. Наприклад:
- Слово «оселя» є українським, а житло — запозиченим.
- Вогнище — українське слово, а камін — запозичене.
- Мати і батько — українські слова, а мама і тато запозичені.
- Родина — українське, сімʼя — запозичене.
А ще такі слова, як гай, струмок, рушник, гомоніти, чадо, щемить та інші теж є виключно українського походження. В розмовній мові вони звучать дуже мелодійно та красиво.
-
-
-
-
