Попри те, що останнім часом українці стали рідше стикатися з підробленими грошима, проблема фальшивомонетництва повністю не зникла. За словами Валерія Строчкова, начальника Департаменту грошового обігу Національного банку України, підроблені купюри все ще зустрічаються в обігу.
Визначити фальшивку не так просто, як може здатися на перший погляд. Шахраї навчилися дуже добре імітувати захисні елементи банкнот, зокрема й ті, які світяться під ультрафіолетовим світлом. Це ускладнює візуальне виявлення підробок навіть для досвідчених людей.
Деталі
Однією з причин поширення фальшивих грошей є недостатня увага касирів до перевірки купюр. Зокрема, вони не завжди використовують спеціальні прилади, такі як ультрафіолетові детектори, що дозволяє зловмисникам легко вводити підробки в обіг.
Представник Національного банку України запевнив, що ситуація з підробками гривень є стабільною і контрольованою. Тобто, немає жодних критичних або непередбачуваних подій, пов’язаних з поширенням фальшивих купюр.
Статистика свідчить, що найбільш часто підробляють купюри номіналом 500 гривень. Саме такі підробки становлять значну частину від загальної кількості виявлених фальшивок та їхньої загальної суми.
Варто зазначити, що найбільший ризик отримати підробку стосується купюр, випущених до 2015 року. Саме їх шахраї підробляють найчастіше, оскільки вони мають менший ступінь захисту. Тому, розраховуючись купюрами номіналом 500, 200 та 100 гривень, випущеними до 2015 року, будьте особливо уважними.
Як розпізнати фальшивку
Щоб відрізнити підроблену купюру від справжньої, слід ретельно оглянути її. Зверніть увагу на якість паперу: справжні банкноти друкуються на спеціальному папері з характерною шорсткістю та рельєфом. Також перевірте рельєфні зображення на лицьовій стороні – вони повинні чітко відчуватися при промацуванні. Не забувайте про водяні знаки та прозорі елементи, які видно на просвіт.
Для додаткової перевірки нахиліть купюру під різними кутами. На справжніх банкнотах деякі елементи зображення змінюють колір або рухаються при зміні кута огляду. Це так званий кінетичний ефект. Наприклад, фонове зображення може змінювати напрямок руху або з’являтися/зникати.
-
-
-
-
