Українські банки можуть зобов’язати розкривати особисті дані клієнтів. У парламенті зараз саме розглядають законопроект №11043, що містить відповідну норму. Натомість юристи Верховної Ради переконані, що розкриття фінустановами банківської таємниці є прямим порушенням конституційних прав громадян України.
Нова підстава для розкриття банківської таємниці була включена у проект закону «Про банки і банківську діяльність» лише перед другим читанням. Проте ця поправка вже викликала численні пересуди у Верховній Раді. Згідно з нею банки повинні розкривати цілу низку даних про своїх клієнтів в разі отримання електронного чи письмового запиту від Нацполіції.
Надіслати офіційний запит поліцейські можуть, якщо запідозрять, що виконана клієнтом платіжна операція порушує певні статті ККУ, серед яких 185, 190-192, 200, 361 та ін. Після отримання такого запиту банк повинен буде протягом доби надати наступну інформацію:
- Суму платіжної операції та валюту, в якій вона була проведена.
- Дату здійснення операції.
- Тип операції.
- IP-адресу, адресу використовуваного платіжного пристрою, адресу каси, в якій було проведено операцію та інші геопросторові дані.
- Ідентифікаційні дані отримувача коштів: для фізичної особи – ПІБ, індивідуальний податковий номер; для юридичної особи – повна назва, ЄДРПОУ.
- Повна назва фінустанови, що надає платіжні послуги отримувачу.
- Ідентифікатор чи повний номер рахунку або електронного платіжного засобу отримувача.
- Назва та код еквайра.
- Код, який ідентифікує дану операцію платіжній системі.
- Ідентифікатор чи повний номер рахунку або електронного платіжного засобу платника.
В Головному юридичному управлінні ВР стурбовані нововведенням. Там підкреслили, що розкриття такого широкого спектру інформації може порушувати деякі конституційні норми щодо захисту конфіденційної інформації про особу.
Також юристів обурює відсутність певного конкретного переліку підстав для надсилання запиту. Адже в такому випадку геть незрозуміло за якими ознаками банки визначатимуть, чи містить платіжна операція ознаки кримінального правопорушення. До тогож у запропонованому законопроекті не згадуються жодні правові норми, що доводять позитивний вплив нововведення на рівень національної безпеки та економічного добробуту держави.