Сьогодні відсоток розлучень значно більший ніж раніше. Люди вступають у сімейне життя і вже буквально через рік-два подають на розлучення. Психологи мають багато пояснень такому феномену. Кажуть, що сучасна молодь має інші цінності й здебільшого вони матеріальні. Ніхто не бажає працювати над стосунками й всі лише порівнюють себе та ідеальні картинки, які бачать в Інтернеті. Звісно ж, ці картинки не збігаються з реальністю й призводять до сварок в парі, а згодом до розлучення. Також, на думку психологів, тривалість та міцність шлюбу залежить від того у якому віці пара вирішила одружитися.
У якому віці найкраще вступати у сімейне життя?
На думку багатьох психологів ідеальним є вік від 25 до 30 років. Молодь, якій до 25 зазвичай надто інфантильна, а ще немає чітко сформованої картинки того, яким має бути партнер/партнерка. Водночас ті кому за 30, навпаки — занадто тверді та не гнучкі у стосунках. Вони мають більший досвід, зазвичай вже реалізовані, а ще надто звикли до власного життя і побуту й впустивши в нього нову людину часто сильно стресують та важко адаптовуються.
Відповідно вік від 25 до 30 років вважається найкращим для того, щоб задуматися над створенням родини. У обох партнерів до цього часу вже є бачення того, яким вони хочуть бачити власне сімейне життя. Водночас такі люди ще охоче йдуть на компроміси, що звісно дуже важливо в стосунках.
Чи є ідеальна різниця у віці між партнерами?
Знову ж, все індивідуально й інколи людям буває максимально комфортно з партнером/партнеркою, які набагато молодші, чи старші за них. Проте знову ж на думку психологів чудово якщо різниця між партнерами не перевищує 5 років. Такі люди мають схожий життєвий досвід, їхнє бачення світу часто збігається, вони часто разом ростуть та розвиваються в плані кар’єри, що позитивно впливає на їхні відносини.
-
-
-
-
