За підрахунками Асоціації із захисту прав в інтернеті (Азап), на початку 2020 року вже близько 200 Telegram-каналів займаються регулярним поширенням піратських копій книг.
Як стверджують представники організації, це щорічно завдає видавцям збитки в розмірі десятків мільярдів рублів, що становить більше третини обороту індустрії в Росії.
За даними правовласників, загальна аудиторія Telegram-каналів, які займаються розповсюдженням піратських копій книг, складає близько двох мільйонів чоловік. Від їх діяльності страждають такі книжкові видавництва, як «Ексмо-АСТ», «Азбука-Аттікус», а також інтернет-магазини з продажу книг «паперових версій».
Завантаження нелегального контенту користувачами призводить до того, що видавці та майданчики недоотримують понад 55 мільярдів рублів щорічно. Тоді, як весь книжковий ринок Росії оцінений в 92 млрд рублів.
[adsforwp id=”10622″]Страждають від піратства в Telegram, російська аудиторія якого налічує 20 мільйонів осіб станом на кінець 2019 року, і виробники фільмів та серіалів. При цьому представник Telegram зазначив, що розробники постійно працюють над поліпшенням інструментів модерації контенту, спрямованого на скорочення випадків піратства.
Ситуація ускладнюється тим, що звертатися в суд на Telegram недоцільно – з квітня 2018 месенджер вже заблокований на території Росії. Адміністрація ж Telegram, за заявою Азап, на звернення не реагує.
Єдиний механізм впливу на піратські канали – звернення в App Store і Google Play: під загрозою блокування програми в магазинах, Telegram, як правило, видаляє спірні джерела.
У планах Азап – примусово вимагати від Telegram використовувати «цифровий відбиток», який би дозволив знаходити нелегальні копії контенту без необхідності ручної перевірки різних каналів.
