Хоча б один раз у житті кожному призначали лікування дисбактеріозу. Поспішаємо вас засмутити, цієї хвороби не існує, як і десятка інших, від яких прописують ліки. Редакція GSMinfo поспілкувалася з провідними лікарями про неіснуючі діагноз і що за ними ховається
Вегето-судинна дистонія (ВСД)
Що не так із діагнозом? У сучасній класифікації хвороб МКХ-10 такого діагнозу немає. Це звична назва для стану, який раніше вважали хворобою і ставили пацієнту, який прийшов з різноплановими, часто взаємовиключними симптомами: серцебиття та завмирання серця, жар і холод, піднесення та падіння артеріального тиску аж до непритомності. Але головний, «класичний» симптом ВСД – це почуття неповного вдиху та відчуття грудки за грудиною.
У радянські часи існував цілий напрямок кардіології, який займався лікуванням цієї патології. Головна ознака ВСД – відсутність органічних (структурних) змін внутрішніх органів при великій кількості симптомів, що заважають жити.
Сьогодні вважається, що немає сенсу намагатися поєднати всі ці різнорідні симптоми в окрему патологію. Лікар повинен обстежити кожен клінічний прояв: окремо артеріальний тиск, запаморочення, перебої у роботі серця тощо.
Це необхідно зробити для того, щоб підтвердити або виключити офіційні діагнози: артеріальну гіпертонію, порушення ритму серця, бронхіальну астму, анемію. Якщо лікар виключив усі захворювання, які могли бути причиною зазначених симптомів, то, швидше за все, у пацієнта тривожний розлад, панічні атаки або депресія.
Остеохондроз
Що не так із діагнозом? Раніше було прийнято називати будь-який біль у спині остеохондрозом. Однак МКХ-10 визначає цей діагноз дещо інакше: дистрофічні зміни в міжхребцевих хрящах і в самих хребцях або вроджена патологія, при якій виникають осередки некрозу в хрящах та кістковій тканині хребців. А той стан, який викликає біль у різних відділах спини чи шиї, визначається терміном дорсопатія відповідного відділу хребта.
Дорсопатіями сьогодні називають велику групу захворювань кістково-м’язової системи та сполучної тканини. Провідний симптом стану — біль у тулубі, який не пов’язаний із внутрішніми органами.
В даному випадку небезпеку становлять не застарілі терміни, а неправильне лікування: при остеохондрозі часто призначали ноотропи та вітаміни, тоді як при дорсопатії потрібні нестероїдні протизапальні засоби, міорелаксанти та лікувальна фізкультура.
Поява неіснуючих діагнозів можна пояснити кількома причинами: культурні та історичні чинники, маркетингові інтереси, вплив альтернативних методів лікування. Крім цього, брак часу та ресурсів лікарів може призводити до прийняття діагнозів щодо інерції. Нарешті, псевдонаукові тенденції можуть зробити свій внесок у появу неіснуючих медичних станів.
Основна небезпека неправильного діагнозу полягає в тому, що це може призвести до неправильного лікування.
Дисбактеріоз
Що не так із діагнозом? Деякі лікарі досі призначають аналіз калу на дисбактеріоз і навіть намагаються лікувати пацієнта з урахуванням отриманих результатів. Однак цей підхід неефективний, оскільки результати одного аналізу не відображають повну картину складу мікробіоти кишківника і не можуть пояснити всі симптоми, про які говорить пацієнт.
Кишкова мікробіота (мікроорганізми, що мешкають у нашому кишечнику) дійсно може відігравати позитивну роль у травленні, імунітеті та профілактиці низки захворювань (ожиріння, атеросклерозу, цукрового діабету), а може, навпаки, стати причиною неприємностей різного ступеня. Проте вивчення складу кишкової мікробіоти проводиться за допомогою посіву калу на дисбактеріоз, а з допомогою кількісної ПЛР-діагностики.
Крім цього, ендоскопічні процедури (колоноскопія, гастроскопія), УЗД черевної порожнини або комп’ютерна томографія надають більш точну інформацію про стан травного тракту та допомагають виявити або виключити можливі захворювання.
Метаболічний синдром
Що не так із діагнозом? Ще в 1980-х роках минулого століття вважалося, що поєднання таких чотирьох ознак, як ожиріння (особливо в області живота), підвищення артеріального тиску, підвищений холестерин та порушення вуглеводного обміну (аж до діабету) призводить до значного підвищення ризику інфаркту та інсульту.
Протягом 30 років робилися спроби створити препарат, який би впорався з усіма компонентами цього захворювання. Однак, коли стало ясно, що необхідно діяти на всі ці фактори незалежно, то необхідність існування цього терміну, по суті, відпала.
Сьогодні потрібно лікувати окремо всі чотири стани. Якщо ж замість усіх цих деталей у діагнозі зазначений метаболічний синдром, то лікар трохи застряг у минулому столітті.
Авітаміноз
Що не так із діагнозом? Аналіз крові на всі вітаміни, але не має нічого спільного із сучасною доказовою медициною. Офіційно авітаміноз – це практично повна відсутність в організмі того чи іншого вітаміну. Класичний приклад – це цинга, дефіцит вітаміну С, від якої страждали моряки в XV-XVIII століттях, змушені місяцями перебувати в умовах дуже мізерного харчового раціону без свіжих овочів та фруктів. Зараз, на щастя, наші умови рідко нагадують морські подорожі Середньовіччя, тому ризику повної відсутності в нас якогось вітаміну, очевидно, немає.
Однак є один виняток. Ми живемо у країні з помірним кліматом, що пов’язане з ризиком нестачі вітаміну D. Тому його рівень слід періодично перевіряти. Рутинно ходити до лікаря і здавати аналізи на всі вітаміни немає сенсу.
