Українці почали забувати номери телефонів: чим небезпечна цифрова амнезія

Сучасні технології дозволяють отримати доступ до всієї необхідної інформації одним натисканням кнопки. Проте вчені попереджають, що за цю зручність доведеться платити. Розповідаємо, чим небезпечна цифрова амнезія та як з нею боротися

Що таке цифрова амнезія та ефект Google

У 2015 році експерти з кібербезпеки запровадили термін «цифрова амнезія». Було проведене опитування серед 6 тис. чоловік і виявлено , що більшість з них не вважають за потрібне запам’ятовувати інформацію, якщо її можна легко знайти за допомогою гаджетів. Таким чином, поняття «цифрова амнезія» відображає сучасну тенденцію людей забувати або не запам’ятовувати дані, що зберігаються на електронних носіях.

Ще раніше, 2011 року, психологи зацікавилися так званим ефектом Google. Бетсі Спарроу, Дженні Лью та Деніел Вегнер провели чотири експерименти, які показали , що люди дуже швидко забувають факти, якщо знають, що пізніше знову зможуть знайти їх у Мережі.

Незважаючи на те, що терміни “ефект Google” і “цифрова амнезія” здаються взаємозамінними, між ними є відмінність . Цифрова амнезія — це схильність людського мозку до витіснення будь-якої інформації, що зберігається на електронних носіях (наприклад, телефонних номерів, паролів або днів народження знайомих). А ефект Google можна назвати різновидом цифрової амнезії, коли люди не запам’ятовують факти, які можна легко знайти в пошуковій системі (наприклад, визначення логарифму або назва столиці Індонезії).

Чому ми менше запам’ятовуємо

Є дві основні причини, через які ми стали більше покладатися на технології, а не на власний мозок.

По-перше, у багатьох випадках ми краще запам’ятовуємо не саму інформацію, а де вона зберігається і як її отримати. Наприклад, 2012 року вчені звернули увагу на студентів Массачусетського технологічного інституту, які готували докторські дисертації. Вони виявили, що через велику кількість пошукових систем і цифрових сховищ студенти стали більше запам’ятовувати, де і як вони можуть знайти потрібні для них дані. Що цікаво, такий метод роботи виявився ефективнішим — порівняно з попередніми роками студенти посилалися на більшу кількість статей у своїх роботах.

По-друге, покладатися на пошукові системи та цифрові сховища просто швидше та ефективніше, ніж на власну пам’ять. Наприклад, ми могли б запам’ятовувати телефонні номери знайомих, але набагато простіше зберегти їх у «Контактах» на смартфоні. Це дає можливість направити когнітивні ресурси інші завдання.

«Ми й раніше покладалися на зовнішні носії, наприклад, робили письмові нотатки. І це дозволяло нам концентруватися на складніших когнітивних процесах, — каже професор Кріс Берд зі Школи психології Університету Сассекса. — Я не вважаю, що використовувати технології для запам’ятовування інформації є небезпечним. Наприклад, зараз я можу просто сфотографувати свій паркувальний талон, а раніше доводилося докладати чималих зусиль, щоб запам’ятати час, коли потрібно повернутися до машини. Наш мозок розвивався не для того, щоб запам’ятовувати такі специфічні разові речі».

Ризики цифрової амнезії

Проте більшість учених відзначають, що цифрова амнезія має «побічні ефекти».

Залежність. У смартфонах та комп’ютерах ми зберігаємо все наше життя — накопичені за довгі роки знання, особисту інформацію, конфіденційні дані та спогади. Тому нам потрібно, щоб ці пристрої були в постійному доступі. Але немає жодної гарантії, що завтра не станеться збій програмного забезпечення, ваш комп’ютер не зламається, а смартфон не вкрадуть. Коли трапляються подібні ситуації, люди як мінімум відчувають стрес і занепокоєння, а здебільшого впадають у паніку.

Нестача повноцінного життєвого досвіду. У дослідженні 2013 року учасників, які записалися на екскурсію музеєм, розділили на дві групи: першій було дозволено фотографувати всі виставкові предмети, а у другої вилучили всі записувальні пристрої. Після екскурсії учасників обох гуртів перевірили на знання музейних експонатів. Виявилося, що люди, які взяли із собою камери та смартфони, запам’ятали значно менше деталей.

Отже, коли ми не концентруємося на проживання будь-якого досвіду, ми гірше запам’ятовуємо його. Дослідники побоюються, що це загрожує серйозними змінами лише на рівні всієї особистості. «Якщо ми не запам’ятовуємо, що робимо яку інформацію дізнаємося, з якими подіями стикаємося, це змінює нас. Наша пам’ять це наша історія. Вона визначає, хто ми такі», – каже нейробіолог Венді Сузукі.

Зниження когнітивних здібностей. «Коли ви перестаєте користуватися власною пам’яттю, ситуація погіршується – доводиться дедалі більше звертатися до цифрових пристроїв, – каже професор Олівер Хардт із Макгілського університету. — Все ж таки певні речі корисно робити в розумі. Не забувайте, що за будь-яку зручність треба платити».

Наприклад, дослідження показують , що у людей, які довго користуються GPS-навігаторами, з’являються порушення у просторовій пам’яті, яка потребує участі гіпокампу. «Ми припускаємо, що тривале використання GPS призводить до зменшення сірої речовини в гіпокампі. А це може призвести до цілого ряду наслідків — від підвищеного ризику депресії та інших психопатологій до деяких форм деменції», — каже Хардт.

Він визнає, що читати географічні карти та самостійно будувати маршрут – завдання складне. Але важкі речі корисні для нас. Вони залучають структури мозку, які впливають на загальний когнітивний стан, зазначає Хардт. — Дослідження доводять, що у професорів університетів менший ризик розвитку деменції. І причина не в тому, що ці люди розумні, а в тому, що вони постійно виконують завдання, які потребують великих розумових зусиль».

Зміни у структурі мозку. “Ми спостерігаємо, що у десятирічних дітей, які більше часу витрачають на гаджети, кора головного мозку тонша, ніж у їхніх однолітків”, – розповів про ранні результати лонгітюдного дослідження ABCD-психолог Ларрі Розен. Витончення кори головного мозку – це нормальна частина дорослішання. Але воно також супроводжує і старіння, а в літньому віці часто призводить до дегенеративних захворювань та мігрені.

Як боротися із цифровою амнезією

Цифрові пристрої стали важливою частиною нашого життя, і відмова від них є чимось із роду фантастики. Але є низка порад, які допоможуть впоратися з цифровою амнезією або запобігти її розвитку.

Зробіть паузу та подумайте. Найпростіше, що ви можете зробити, – не хапайтеся відразу за смартфон, коли вам потрібно щось згадати. Спробуйте зробити це самостійно. Мозок – дуже потужне сховище пам’яті. Потрібно користуватися цією перевагою.

Спростіть своє цифрове життя. Цифровий безлад може негативно позначитися на психічному здоров’ї та продуктивності. Видаліть програми, якими ви не користуєтеся, відмовтеся від розсилок новин, відфільтруйте повідомлення, які приходять на смартфон, закрийте непотрібні сторінки в браузері.

Практикуйте свідомість. Існує безліч вправ на усвідомленість від щоденника подяки до медитацій. Вони допомагають подолати залежність від зовнішніх подразників, побути у моменті та взяти ситуацію під контроль.

Тренуйте мозок. До дорослого віку ми вже сформувалися мільйони нейронних зв’язків, які допомагають швидко обробляти інформацію, вирішувати знайомі проблеми та виконувати звичні завдання з мінімальними зусиллями. Але якщо ви завжди йдете второваною дорогою, ви не даєте мозку стимулу для подальшого зростання та розвитку. Іноді треба щось міняти. Найкраща вправа для мозку – це порушення вашої звичної рутини, нові завдання та способи їх вирішення.

Слідкуйте за фізичним здоров’ям. Здоровий спосіб життя необхідний підтримки когнітивних функцій мозку. Спіть не менше семи годин, отримуйте потрібні поживні речовини з їжі, пийте достатню кількість води та виконуйте фізичні вправи.

Докладайте свідомих зусиль для пошуку інформації. Ми живемо у режимі багатозадачності. Навіть коли до нас надходять нові знання, ми приймаємо їх у режимі «автопілота». Зосередьтеся на моменті «тут і зараз», споживайте інформацію усвідомлено і з інтересом, не звертайте уваги на фактори, що відволікають.

Робіть нотатки від руки. Фізично фіксуйте те, що хочете запам’ятати. Коли ви вимовляєте та записуєте інформацію, мозок починає задіяти глибші рівні пам’яті.

Залишіть свої гаджети вдома. Експериментуйте: виходьте на прогулянки без смартфона, спробуйте знайти дорогу без навігатора, спілкуйтеся з людьми, цікавтеся тим, що відбувається довкола. Коли ваші цифрові помічники поза доступом, у вас немає іншого вибору, крім зберегти більше знань у власній пам’яті.

Робіть “технічні перерви”. Психолог Ларрі Розен рекомендує наступну вправу : «У вас є одна хвилина, щоб зробити щось на своєму пристрої. Потім ви ставите будильник на 15 хвилин і відкладаєте його. Цей час ви проводите без гаджета. Коли будильник задзвенить, у вас є ще одна хвилина на «технічну перерву». Робіть це доти, доки не звикніть до 15-хвилинного фокусування, а потім збільшуйте час».

Підтримуйте баланс. У деяких ситуаціях ефективніше використовувати технології, а в інших краще покладатись на власну пам’ять. Цифрові пристрої – це інструменти, користь чи шкода яких залежать від вас.

Матеріал має виключно ознайомлювальний характер: Ми не несемо відповідальності за рішення, прийняті на основі вказаних даних