Інсульт можна передбачити. Останні дослідження показали, що спрогнозувати його можна за 10 років. Ця інформація допоможе передчасно виявити ризики та усунути їх.
Нове дослідження проводила група вчених на чолі з Алісом Хешматоллою (доктор медицини). Інсульт — це результат накопичення хвороби дрібних судин головного мозку, що триває роками, перш ніж тромб закупорить судину та станеться крововилив.
Також інсульт провокують й інші патології мозку: будь-які процеси нейродегенерації, запалення тощо. Тобто, якщо лікарі вестимуть спостереження за такими змінами здоров’я пацієнтів, тоді можна буде завчасно передбачити більш серйозні наслідки.
Про саме дослідження
Дослідження виявилось доволі масштабним. У ньому брало участь понад 14 тисяч людей у віці 45+. Їх регулярно обстежували раз на чотири роки у період з 1990 по 2016 рр. Науковці вивчали когнітивні функції, стан фізичного здоров’я, спосіб життя.
Досліджуванні також проходили різні тести. Наприклад, для діагностики когнітивних функцій необхідно було запам’ятовувати слова, перевіряти вербальну швидкість.
В основу фізичної оцінки входила щоденна діяльність людей, тобто, наскільки вони були активними у повсякденному житті: чи займались спортом, полюбляли піші прогулянки, чи надавали перевагу більш пасивним навантаженням.
За всі 16 років, що тривало наукове спостереження перший інсульт стався на 12-му році дослідження. Всього їх перенесли 1662 учасники експерименту. Як показали результати, всі вони мали гірші показники по когнітивному та фізичному здоров’ю.
У середньому за 8 років до рокового моменту їх результати тестів почали відхилятись від інших досліджуваних без інсульту. Вчені зафіксували, коли почалися перші відхилення при проходженні різних тестів:
- Завдання Струпа — перші відхилення почались за 10 років;
- Вербальна швидкість — погіршення за 9,5 років до інсульту;
- Тест Purdue Pegboard — результати пішли на спад за 9 років.
Доктор медицини Дебора А. Левін впевнена, що такі дослідження допоможуть передчасно виявляти пацієнтів зі схильністю до інсульту. Коригування буденного життя пацієнтів та загальні рекомендації лікарів у таких випадках допоможуть мінімізувати ризики.