Що ховається за таким загадковим виразом розгін процесора? Що може принести, наскільки він небезпечний і як взагалі розігнати процесор?
Про розгін процесорів існує безліч різних міфів, у багатьох з яких цей процес постає деяким таїнством, доступним лише професіоналам. Насправді ж це найпростіший і доступний спосіб підняти його продуктивність, який під силу практично будь-кому.
Заводський розгін
Умовно кажучи, практично будь-який процесор вже «з коробки» має заводський розгін. Ви, напевно, помічали, що в характеристиках CPU зазвичай вказуються не одна, а відразу дві тактові частоти. Наприклад, у Intel Core i5-12400 – це 2,5 та 4,4 ГГц. Перша з них характеризує базову частоту. Ту саму частоту, де процесор працює у звичайному режимі. Якщо перед CPU постає якесь серйозне завдання, у справу вступає технологія Intel Turbo Boost або AMD Precision Boost, що підвищує його продуктивність за рахунок збільшення тактової частоти. У прикладі вона може зрости до 4,4 ГГц.
Чому б процесору одразу не працювати на максимальній тактовій частоті? Вся справа в балансі енергоспоживання, нагріву та продуктивності. Базову частоту процесора недаремно називають ще й штатною. Саме на ній процесор може стабільно працювати максимально тривалий час без серйозного нагріву. При збільшенні частоти зростають і енергоспоживання, і нагрівання процесора. І хоча частоти заводського розгону ретельно вивірені для мінімізації шкоди процесору, вони однаково ввижаються йому стресом. Тому CPU не може довго працювати у цьому режимі.
Час роботи з підвищеною частотою визначається параметром Tau (Package Power Time Window), який, до речі, можна задати і вручну. Крім того, у процесорах Intel використовується технологія Intel Adaptive Boost, що дозволяє виходити за межі частоти Turbo Boost, якщо температура процесора та його енергоспоживання знаходяться в допустимих межах.
Підхід AMD трохи відрізняється від того, що пропонує Intel. Фірмова технологія AMD Precision Boost дозволяє точніше регулювати тактову частоту процесора з кроком 25 МГц проти 100 МГц у Intel. Але в цілому принцип її роботи також зав’язаний на аналізі температури та енергоспоживання CPU, від яких залежить те, наскільки може зрости частота процесора.
Процесор може працювати і швидше
І AMD і Intel виходять з того, щоб забезпечити максимально стабільну роботу процесора при використанні стандартних систем охолодження. Тому заводський розгін сильно обмежений у своїх можливостях, і не так вже й сильно збільшує продуктивність CPU. Загалом багатьом користувачам хотілося б більшого.
І саме для цього служить оверклокінг – збільшення тактової частоти процесора понад встановленого виробником ліміту. Хоча під час розгону ви збільшуєте не частоту CPU, а його множник – число, на яке множиться частота шини. І саме це визначає базову частоту самого процесора.
Те, наскільки можна збільшити цей множник, залежить від ефективності вашої системи охолодження і якості самого процесора. Тому головне правило будь-якого оверклокінгу – підіймати тактову частоту CPU поступово. Адже важливими є не лише його висока продуктивність, а й стабільність роботи.
Як зрозуміти, чи підходить процесор для розгону
Розгін процесора відбувається за рахунок збільшення його множника. Цей параметр дозволяють змінювати практично всі процесори AMD, але, якщо ви хочете розігнати процесор Intel, переконайтеся, що він відноситься до K або X серії – тільки вони мають розблокований множник і, відповідно, можуть «розігнатися».
Хоча це обмеження також можна обійти використанням кастомних BIOS/UEFI, але такий «фінт» загрожує найсумнішими наслідками аж до повного виходу системи з ладу.
Крім цього, потрібно переконатися, що ви використовуєте материнську плату, яка також підтримує розгін. У випадку з процесорами Intel це системні плати на чіпсетах Х- і Z-серій, а у випадку з AMD всі материнські плати за винятком моделей на чіпсеті А320.
Чи небезпечно розганяти процесор
І AMD, і Intel в один голос заявляють про анулювання гарантії на процесор при його оверклокінгу. Іншими словами, всі дії з його розгоном ви виконуєте на свій страх і ризик, а ризик виходу процесора з ладу при неправильному оверклокінгу досить високий. Причому він залежить не тільки від ваших маніпуляцій, а й від якості самого процесора, який може сильно відрізнятися навіть у межах однієї партії.
Причому, якщо раніше у Intel навіть була спеціальна платна розширена гарантія Performance Tuning Protection Plan або PTPP, що передбачає разову заміну процесора, що згорів через оверклокінг, то тепер вона закрита. Ну а користувачам залишається сподіватися на краще або купувати добірні зразки на спеціальних аукціонах. Останні, втім, коштують досить багато і призначені в основному для справжніх ентузіастів оверклокінгу.
Як розігнати процесор
Перше, що потрібно зробити перед розгоном будь-якого процесора, це зайти в BIOS/UEFI і вимкнути всі технології енергозбереження процесора.
Після цього знайдіть у налаштуваннях BIOS/UEFI пункти CPU Ratio та CPU Core Voltage. Вони зазвичай знаходяться на вкладці Overclocking. Перший параметр дозволяє встановлювати множник процесора, а другий напругу.
А далі алгоритм розгону виглядає надзвичайно просто. Збільште множник процесора та збережіть зміни, після чого перезавантажте комп’ютер у звичайному режимі та проженіть його через стрес-тест Aida64 або Prime95. Повторюйте цю процедуру, доки система не перестане стабільно працювати. Знову увійдіть до BIOS/UEFI, поверніть попереднє значення CPU Ratio і збільште напругу на 0,01 В. Збільшуйте напругу, доки система не почне провалювати стрес-тест. Після цього поверніть його на крок назад.
Якщо ви помилилися в якомусь пункті, і комп’ютер просто перестав завантажуватись, показуючи лише чорний екран, вимкніть його, витягніть батарейку CMOS, зачекайте трохи і вставте її назад. Налаштування BIOS/UEFI скинуться до заводських. У цьому випадку процедуру розгону доведеться розпочати наново.
-
-
-
-
