Хоча залишаються ті, хто вірить у плоску Землю, але наука вже переконалася, що переважна більшість небесних тіл має кулясту форму.
Звичайно, деяка різноманітність та варіативність зустрічаються. Але в основі форми астероїдів, зірок, планет лежить сфера.
Чому небесні тіла кулясті? Від чого залежить варіативність їхніх форм?
Дрібні варіації
Вигляд небесних тіл може бути дуже оригінальним. Нещодавно астрономи знайшли і описали астероїди у вигляді пельменя та сніговика.
Та й поверхня планет не гладка – гори та западини можуть суттєво відрізнятися за відстанню від центру небесного тіла. Але в основі все одно куля.
Помічена особливість – у невеликих астероїдів та уламків може бути досить неправильна форма. Великі об’єкти прагнуть ідеальної кулі.
Також на форму впливають властивості речовин, у тому числі з яких складаються об’єкти.
Пластична ідеальність
Перша закономірність пояснюється тим, що причиною кулястої форми є гравітація. Що більша маса небесного тіла, то вища сила тяжіння. У результаті на всі точки на поверхні планети впливає однакова сила тяжкості. Тому вони поступово розташовуються на однаковій відстані від центру планети. Якщо маса не така велика – можливі суттєві перепади. У важких об’єктів форма прагне ідеальної кулі. Тому на Марсі з низькою у порівнянні з Землею силою тяжіння гори можуть досягати 20 км у висоту.
Але при цьому необхідно враховувати твердість речовин. Поверхня, наприклад, Землі переважно тверда, тому зустрічаються високі гори та западини.
А газоподібні зірки та планети з пластичних речовин прагнуть ідеальної кулі.
Чорні діри також сферичні. Структура зіркових систем та галактик куляста.
Гравітація та пластичність речовини – два фактори, які в сукупності визначають форму небесних тіл. Але перша відіграє важливішу роль. Тому при всій різноманітності форм в основі вигляду небесних тіл лежить сфера.
-
-
-
-
